«Літературний дивосвіт Ірини Жиленко»

 Поетичний розмай  до 80-річчя від дня народження  

Ірина Володимирівна Жиленко (28.04. 1941 – 3.08. 2013)  — українська поетеса, дитяча письменниця. Народилася під час Другої світової війни у Києві. Її дитячі роки припали на грізний воєнний і повоєнний час.

Вона втратила усіх рідних та залишалась сиротою ще в зовсім маленькому віці. Виховувалася у родичів в Звенигороді. Тому, мабуть, вірить вона в людське добро, у чудеса, в казкове перетворення світу.  

Ірина Володимирівна була дружиною відомого українського письменника Володимира Дрозда.

Працювала в редакціях газет і журналів. Перший вірш написала у восьмирічному віці.

Дитинство — найкращий час у нашому житті. Це пора відкриттів, мрій, фантазій, чарівних пригод. І хочеться побути в дитинстві якнайдовше.  Яскравий світ дитячих мрій виразно постає в творах Ірини Жиленко.

Вона є авторкою низки дитячих творів: повістей для дітей «Двічі по два дорівнює кульбабці»  і «Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером», збірників дитячих віршів «Достигають колосочки», «Вуличка мого дитинства», «Казки буфетного гнома».

Завдяки багатій уяві авторки по столиці літає чарівна казкова Жар-птиця, у буфеті живе гном, а сніг світиться усіма кольорами...

Ось саме про таких героїв, які народжуються в дитячих мріях, і розповідає українська поетеса Ірина Жиленко.