"МИ - НАЦІЯ ЄДИНА"

Запрошуємо вчителів, та всіх бажаючих до перегляду книжкової виставки "Ми - нація єдина", яка оформлена в дитячій бібліотеці на відділі 5-9 класів. Виставка присвячена до Дня знань.

Книги представлені на виставці носять характер патріотичного виховання, тому метою першого уроку є формування в учнів розуміння цілісності  й Соборності України, усвідомлення особистої відповідальності за долю держави, українського народу.

24- річниця Незалежності України.

 День незалежності – це день, у якому щорічно зустрічаються Минуле і Майбутнє України.

       Минуле має вселяти мудрість. Майбутнє повинно виховувати в нас відповідальність за прийняття рішень. Кожен час має своє покликання і своїх героїв. Маємо їх і ми українці. Незримий історичний зв’язок існує, є очевидним між видатними діячами українського визвольного рух княжої та козацької доби, часів української революції та Другої Світової війни, часів відродження української державності і героями Майдану, воїнів – захисників українського Донбасу. Всі вони без винятку полягли за Україну, полягли за наше майбутнє.

    Запрошуємо всіх бажаючих в дитячу бібліотеку до перегляду книжкової виставки «Україна в нас єдина, бережи її, дитино!».

     Книги представлені на книжкові виставці дають можливість формувати в дітей розуміння єдності і цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни.  

«Наш стяг – пшениця у степах під голубим склепінням неба»

«Наш стяг – пшениця у степах під голубим склепінням неба»

            Щороку 23 серпня в Україні відзначається День державного прапора. Подібне свято існує у кожні країні світу, це день, коли громадяни особливо вшановують прапор як національний символ.

             Кожен народ кожна країна має свої священні символи, які уособлюють його самобутність і національну єдність, відрізняють одну країну від інших.

Історична година «Наш стяг – пшениця у степах під голубим склепінням неба», що пройшла у нашій бібліотеці, присвячена державному прапору України. Бібліотекар Невмержицька Н.К. 

у своїй розповіді  наголосила, що сьогодні будемо говорити про головну святиню нашого народу – Державний Прапор України.

             Прапор – це офіційна емблема кожної країни. Прапор незалежної України має свою давню історію. Відомий він ще із античних часів. Здавна різні народи під час воєнних походів використовували певні символи, що мали вказувати місце збору воїнів. Найчастіше такими символами були полотнища різної форми і кольору з певним зображенням чи без нього. Називали їх по-різному: стяг, штандарт, корогва, прапор.

              Наші пращури  вірили, що у воєнний час вони святіші за ідолів. Стяги спершу возили разом зі зброєю, перед боєм ставили на узвишші, аби кожен ратник бачив їх. Прапороносцями призначали, як правило, визначних богатирів, які мали за обов’язок постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його. 

Значення прапора під час бою було дуже важливим: якщо він стояв нерухомо — знали: битва проходить успішно, а якщо зникав з поля бою , то це мало означати ніщо інше, як поразку.

                За часів радянської влади жовто – блакитна символіка українського прапора була заборонена, а будь які її прояви та відображення переслідувалися владою. Традиція  державної символіки в поєднані синьої і жовтої барв була відновлена лише в незалежній Україні.

ДИВОВИЖНІ ІСТОРІЇ ТВАРИННОГО СВІТУ

Для дітей О. Копиленко писав багато і плідно.

 І діти знали і любили письменника.

Ю. Дольд-Михайлик

2 серпня у нашій бібліотеці пройшли  голосні читання   присвячені  110  річчю   від  дня  народження  Олександра Копиленко , який  був людиною яскравою, самобутньою, людиною, яка нікого не лишала байдужим. 

             Доброзичливий, але принциповий і вимогливий, як до себе, так і до інших, він був хрещений батько цілої плеяди нині відомих українських письменників.        

А перша його книжка для юних читачів "Сенчини пригоди" вийшла в 1928 році. Відтоді письменник до кінця своїх днів багато і натхненно писав для дітей і юнацтва, виявляючи у своїх творах неабиякий хист педагога.

 1934 році Олександр Копиленко видав збірку оповідань для дітей «В лісі», у якій були цікаві спостереження за природою, життям птахів та тварин. Відтоді і до кінця свого життя він немовби дописував цю книгу. У подальшому під назвою «Як вони поживають» вона отримала популярність серед читачів. Це своєрідна енциклопедія природи для молодших читачів. Написані  непоспішливо, роздумливо, ці оповідання – перлинки ведуть юного читача у незбагненний та неповторний світ природи. який потребує захисту і примноження краси.