Люблю, наче очі дитини…
О мово вкраїнська! Хто любить її,
Той любить мою Україну.
(В.Сосюра)
Прислухайтеся: з ранку й до вечора
навколо нас звучить мова.
Припустімо на хвилинку, що мови
нашої – та інших мов на землі – ще нема. Якою була б земля? Якими були б ми? Навіть
уявити важко яка б це була сумна та похмура картина. Мова допомагала нашим
предкам порозумітися між собою і вони залишили нам у спадок найбільше, найсвятіше
і найдорожче багатство – Слово. Оте калинове і джерельне рідне слово, яке
протягом століть передавалося від батьків до дітей як вічний оберіг
національної культури, історії та духовності.