«Овруч пам`ятає твій подвиг, солдате» (Історичний екскурс до 77-ї річниці визволення міста від нацистів в роки другої Світової війни)

 Краєчком пам`яті дитини

Я пам`ятаю ще ті дні,

Коли вертались до родини

Хто вижив в тій страшній війні.

 (М.Яковенко)

Великим випробуванням для Овручан стала Друга світова війна. З 22 серпня 1941 р. і по 17 листопада 1943 р. –  тривав  період нацистського окупаційного режиму.

Тисячі  мешканців боролися з ворогом на фронтах, у  підпіллі та партизанських загонах. Більше 4 тисяч юнаків та дівчат з Овруча та сіл району були вивезені гітлерівцями насильно до Німеччині. Розстріляно, закатовано, спалено живцем понад 7 тисяч мирних жителів Овруччини. 49 сіл нашого району були дотла спалені фашистськими катами. Сотні овручан не повернулися додому із фронтових доріг.

Все пережите в роки тієї найжорстокішої в історії людства війни продовжує жити в нашій пам`яті, в долях людей: і тих, хто був на фронті чи працював в тилу, і тих, хто народився після того, як відгриміли бої.

Вже 77 років події Другої світової війни в Овручі відходять у глибину історії, а разом з ними йдуть із життя живі свідки, учасники цієї битви. Це вони в люті морози і в літню спеку з гарматами, кулеметами або просто з автоматами на відкритій місцевості під нальотами ворожої авіації, артилерійським, кулеметним та автоматичним вогнем ворога, тримали оборону в призначених місцях або йшли в атаку.

Серця  овручан перестали битися задля того, щоб жити в кожній краплинці щастя дітей, онуків, правнуків..

День визволення міста Овруч,

Мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим,

Хто літ тому назад багато.

І тим, хто нині з автоматом

Наш спокій береже і захищає.

Всю нашу велику родину,

Рідну землю свою – Україну.

Час стер з лиця землі сліди далеких боїв та походів. Але з людської пам`яті сторінки бойової слави Овруччини, йому не під силу стерти. Вона відлунює в наших серцях і передається новим поколінням.

Можна по-різному оцінювати історію України до і після другої Світової війни, але ніхто з тих, хто прежив ті трагічні роки, не зможе заперечити, що без перемоги над нацизмом не було б і сьогоднішньої України,як суверенної, незалежної держави, української нації.