Взяв козак бандуру в руки,
Кобзи давньої сестру:
Попливли, заграли звуки,
Наче хвилі по дніпру.
В українській культурі - мова, пісня, музика - це справжні найцінніші скарби. До таких скарбів належить і кобзарство, яке поєднує в собі співучий талант нашого народу.
Ніжною струною кобза-бандура зачепила найтонші струни душі учнів 10-Б класу, класний керівник Корженко І.В., які завітали в бібліотеку на народознавчу годину "Історія в струнах бандури бринить."
Під час якої діти поринули в захоплюючу подорож сторінками життя кобзарів з далекого минулого і до сучасності.
Розповіла про все бандура -
Гетьманівна всіх музик.
А повели дітей в країну смутку і краси, радості й печалі, в країну кобзарства бібліотекар Базильчук Т.В. та бібліографи районної бібліотеки для дорослих імені А. Малишка Гусаревич Л.М. та Шваб Л.С.
Полум'яного слова кобзарів боялися вороги українського народу. І наш геніальний поет Т.Г. Шевченко заслужив високе ймення Кобзар. І першу збірку своїх поезій назвав "Кобзар".
Жоден з музичних інструментів українців не користувався такою пошаною і любов'ю як бандура.
Сліпі лірники і кобзарі несли в народ світло правди і свободи. До славного і невмирущого племені митців кобзарського мистецтва належать: Іван Стрічка, Остап Вересай, Андрій Шут, Іван Крюковський, Михайло Кравченко, сліпі кобзарі - Дем'ян Симоненко, Олександр Маркевич, Єгор Мовчан, Павло Косач, Петро Тищенко, Аврам Гребінь, Іван Кравченко-Крюковський.
Кобзарське мистецтво в Україні має велике і славне минуле. За багатовікову історію свого існування пережило, як розквіт, так і занепад, героїчні та трагічні моменти.
Місія кобзаря XXI століття за словами Тараса Компаніченка така "маємо донести українцям і всьому світові неповторний образ українського минулого і розмаїтого і невичерпного".
Бандура поєднує різні покоління, різних за уподобанням людей і не тільки українців, але й тих, хто живе за межами України.
А як же змінився сучасний український кобзар! Він може бути і зрячим, мати спеціальну освіту, він завжди в гущі подій, завжди на лінії вогню.
Сучасні майстри кобзарського мистецтва, це - Тарас Силенко, Олег Созанський, Тарас Лазуркевич, Василь і Микола Литвини, Василь Герасименко, Анатолій Грицай, віртуози-бандуристи Володимир Єсипок, Роман Гриньків, Микола Нечипоренко з Житомира та інші.
Українські кобзарі-бандуристи відгукуються на всі події сучасного життя народу.
Як не замовкли голоси народних співців в роки Другої Світової війни, так і тепер в сучасній Україні XXI століття в зоні бойових дій звучить бандура. І на закінчення години народознавства діти мали можливість наживо почути виконання на улюбленому інструменті українців - бандурі.
На Овруччині це мистецтво самотужки опанував працівник культури (має стаж більше 40 років), а нині пенсіонер, активний учасник хорового колективу "Гомін" Іван Сергійович Булуй. На сьогодні в його репертуарі більш десятка народних пісень, дум. У його виконанні прозвучала пісня "Взяв би я бандуру".
Захід супроводжувався захоплюючою мультимедійною презентацією, звучали вірші та пісні у виконанні Дубок М.М., Казік Д., Невмержицької А.
Оформлена виставка-інсталяція "Нехай звучить струна жива..."
Немає коментарів:
Дописати коментар