четвер, 19 березня 2015 р.

Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ ЖИТТЯ!



                      

                   Що  таке  поезія?
                   Це  –  мука:
    Підступає,  множиться,  болить.
    Іноді  візьме  тебе  за  руку,
    Іноді  відпустить  і  мовчить.
                   Що  таке  поезія?
    Це  –  свято:
    Грає  в  тобі  музикою  слів,
    Молодечо,  радісно,  крилато
    Викресає  іскру  з  почуттів.

    Вже стало традицією напередодні Всесвітнього дня поезії, знайомити читачів нашої бібліотеки з місцевими поетами.

     19 березня відбулася зустріч з поетесою – нашою землячкою Ткаченко Тетяною Леонідівною, яка проживає  в місті Маріупіль. Але у зв’язку з подіями на сході України, тимчасово повернулася з сімє’ю  на свою маленьку Батьківщину, на наше рідне Полісся де у 1981 році народилася в селі Мочульні Овруцького району і 1999 році закінчила Кирданівську ЗОШ.

       Поліський край! Його ліси зелені…
       Благословенна Богом ця земля 
       Тут сонце вперше посміхнулося до мене,
       Тут я блукала в росяних полях.
               Прекрасні стиглої пшениці переливи,
               Краса веселки, синій небокрай
               І лісової пташки ніжні співи.
               Полісся- це найкращий в світі край.
      Люблю цю землю серцем і душею,
      Весняні луки, пісню солов'я,
      Повік не хочу розлучатися із нею,
      Бо наймиліша серцю ця земля.

         Вчитайтесь і вдумайтесь у ці слова.Вони беруть за душу своєю свіжістю, чистим баченням світу, любов'ю до рідного краю.
         Кожна людина, як та річка, має свої витоки:батьків, котрі дали життя, село чи місто, де зростала,колектив, де формувалася, як особистість. Пройшла цей шлях і наша  поетеса.
        Спочатку були небо і земля.
        Нічого, тільки темрява й безодня.
        Розвіялась віків густа імла-
        І вознеслась молитва великодня.
       А потім якось трапилася я
       В маленькому селі посеред лісу,
       Щоб перейняти пісню в солов'я
       І щоб вростись душею у Полісся.


           Ще зі школи  дівчина була закохана в поезію й почала пробувати себе у цьому виді мистецтва. Чи не кожен у дитинстві мріяв про це, та не кожному удавалося, а ось Тетяні складати вірші виявилося під силу. Вона неординарно мислить, сприймає світ та відображає його у своїй творчості ,  для неї життя - найдорожчий скарб.
                   ЇЇ душа як непроглядна нива.
                   Вона чутлива, ніжна і вразлива,
                   Вона тонка і в той же час широка,
                   Вона цікава, творча, різноока.
                   Враз мовчазна, чуттєва, полохлива,
                   Через хвилину - радісна, мінлива.


Поетеса пропускає крізь себе не лише радість, а також біль і розчарування, тривогу і смуток.
         Поет іде по вулиці життя,
         Несе кудись думки свої незримі
         І пробує зліпити до пуття
         У зграйку віршів кострубаті рими.
  Іде,як я поет у синь весни
  І вірить, як дитя, у чародіїв,
  Вплітає напів мрії - напівсни
  В розхристані безпомічні надії.
           Колись віддасть він пісню солов’ю,
           Складе назавжди руки від утоми.
           Щоб совість заспокоїти свою,
           Хто видасть його віршів міні-томик.

      Поезія майстрині різнотемна. Вона пише про природу, красу рідного краю.

      Шматочки морозу зависли в повітрі,
      Стомились за ніч ліхтарі.
      У кроні ялинки заплутався вітер.
      Будинки поснули старі.
      Спускається пух, наче падають квіти
      На прожилки сонних доріг.
      Святкуючи ранок нового століття,
      Синичка клює свіжий сніг.

     На нашу зустріч були запрошені вчителі та учні Кирданівської ЗОШ, а також наші читачі, юні поети, які прочитали свої вірші:
 Серьоженко Анастасія і Толкач Аліна.


             Не вмре поезія, поки душа бажає
             Зирнути в ті краї, де око не сягне,
             І хоче з меж вузьких порватися в безкрає,
             Щоб зрозуміти все небесне і земне.
        Колектив бібліотеки і присутні гості побажали  поетесі – міцного здоров’я, творчого натхнення і нових мистецьких звершень, сонячної енергії для роботи, радісного спокою для завершення роботи початої і спокійної радості для роботи нової, миру в душі і в Україні, Божого благословення.











       


       Бо справжні люди чують поетичну красу навіть крізь
сторіччя - така вже особлива ця країна, Поезія, до якої ми з
вами сьогодні завітали на часинку в гості.
      На закінчення свята  начальник відділу культури і туризму Левківська О.І.нагородила грамотами: Дубовик Павла, Толкач Аліну, Чичирко Олену за участь в обласному конкурсі юних читці – декламаторів, на знак вшанування пам’яті видатної української письменниці , поетеси Лесі Українки.






Немає коментарів:

Дописати коментар