Це — тінь кожної порожньої дитячої кімнати
Це — недописані листи до святого Миколая
Це — мамині руки, які більше не мають кого пригорнути
Ці діти не тримали зброї! Вони просто жили, малювали крейдою на асфальті, грали у хованки, бігли до мами з подряпаним коліном… А потім — в один момент — їх не стало... Російська агресія забирає в України найцінніше — дітей, які тільки починають жити. Їхні імена не повинні стати рядками у статистиці. Кожна загибла дитина — це знищене майбутнє, обірвана пісня, нерозцвівша квітка...
Ми не маємо права забути! І не маємо права пробачити! Читачі та працівники Овруцька дитяча бібліотека долучилися до щорічної Всеукраїнської тихої акції "Голоси дітей"
Пам’ятаємо кожного маленького янгола
Боремось — заради живих
Говоримо — щоб знав увесь світ
Загадаю бажання, найдорожче у світі!
Щоб настав мир в країні і не гинули діти...
Щоб не плакали мами у журбі над синами,
Перемога настала в боротьбі з ворогами…
Ліна Костенко
Немає коментарів:
Дописати коментар