"Несла свій хрест мовчазно Україна,
Але не стала в скруті на коліна,
Хоча й звірячий був над нею суд"
(М.Василенко."1933")
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо діти, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
Головне у діяльності бібліотек по відзначенню чергової річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв – донести правду дітям про цю трагедію.
Тому до цієї дати працівники нашої бібліотеки організували виставку-спомин «І пам'яті свіча не згасне...» та була проведена онлайн-бесіда "Болить душа у неньки-України, коли згадає 1933 рік". Діти ознайомилися із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї.
Немає коментарів:
Дописати коментар