Так, як по всій
Україні проходить конкурс «Мрії про Україну: дитячий погляд», присвячений 25-й
річниці незалежності нашої держави, найактивніші читачі нашої бібліотеки також
взяли участь в ньому. Це Товкач Ірина, учениця школи №4 8-А класу, яка написала
вірш “Братаймось, українці!”.
Братаймось,
українці!
Ми всі єдині – українці,
Бо не живемо поодинці.
Ми є народ від Дону аж до Сяну,
Згуртований, міцний і нездоланний.
Не роз’єднає нас ніяка мова.
В нас є своя, вкраїнська.
Вона найкраща, калинова.
А ще в нас є відома всьому світу
пісня.
Нас не здолати
ворогам,
Бо всі ми заодно.
Дана земля ця
Богом нам,
Її повік не
віддамо.
Брататись будем, дружно жить,
Просити за Вкраїну Бога,
Усе на цій землі любить –
Пряма у нас в житті дорога.
Єднаймося, мої
брати,
Бо разом нам іти
до світлої мети.
Вкраїна – мати в
нас одна,
На нас надіється
вона.
Боротись нам велів Тарас,
Не жити поодинці.
Його ми здійснимо наказ,
Бо ми ж таки вкраїнці.
та Барановська
Анна, учениця школи №1 8-Б класу, яка написала твір “Мрії про Україну”
Україна…Мальовничий куточок Європи. Щовесни тут ніжним цвітом біліють вишні, влітку, мов свічки, загоряються каштани, а восени розкішно цвітуть чорнобривці.
Та що тут
казати, природа мого краю багата і
різноманітна: саме тут стоять багатовікові ліси, які зачаровують і приваблюють таємницями. А їжачки, білки ,
дикі кабани, лосі у нас не рідкість, їм до вподоби наші привітні, щедрі ліси.
Нерідко вам може перебігти дорогу заєць, ви можете знайти під деревом нірку
лисиці, а настрій вам покращать дзвінкоголосі пташки. І рослинний світ України
дивує своїм багатством. В лісах стоять могутні дуби і стрункі сосни, зеленіють
рослини, занесені до Червоної книги,
квітнуть цілющі трави і реліктові кущі.
Україна… В одному лише слові – і біль, і смуток, і радість, і надія народу на майбутнє. Україна – це наша
суверенна, соборна держава, яка займає п’яте місце за величиною території та
кількістю населення в Європі. Але будівництво такої держави – це тривалий
процес, що тягнеться ще від часів Ярослава Мудрого, який підніс велич нашої землі і аж до часів
Михайла Грушевського – першого президента незалежної України. А ще моя країна
має багато талановитих дочок і синів. Таких як, Тарас Шевченко, Леся Українка,
Леонід Каденюк та багато інших. Також у нас неперевершені пам’ятки культури.
Наприклад, Софія Київська, Голосіївський парк, Кам’янець – Подільська фортеця,
Софіївка, здається цей список нескінченний,
бо в Україні є ще мільйони місцевих пам’яток архітектури. Але я можу з
впевненістю сказати, що всі вони – велике багатство для кожного жителя країни.
А для мене тут кожен куточок, кожна вуличка, кожна стежина – це не тільки
минулі часи, це сучасне й майбутнє, що творить кожен з нас. Які в нас люди!
Працьовиті, щирі, добрі! Всі, здається, живуть своїм життям, інтересами своєї
родини, прагнуть успіху, добробуту і водночас кожен робить свій внесок у життя
країни, кожен є невід’ємною частинкою Батьківщини. Всі дуже люблять свою
Україну. Бо від любові кожного з нас залежить майбутнє нашої держави, тому що
любити її – це значить працювати і творити в ім’я рідної землі,
відроджувати її культуру, традиції,
звичаї, її авторитет серед інших держав:
Любіть Україну
всім серцем своїм
І всіми своїми
ділами.
В.Сосюра
Україна в останні
роки почала дуже швидко змінюватися, і ці зміни на краще. Тому в майбутньому я
бачу її процвітаючою країною. Уявляю на її вулицях багато туристів, які
обіцяють приїжджати ще, бо тут затишно, комфортно, спокійно. Любителі історії будуть відвідувати наші історичні пам’ятки. Я бачу, які ми згуртовані, бо тільки в єдності і
згуртованості народ творить щасливу державу. У нас налагодилися справи у
політичній сфері. Нашу державу прийняли до великої дружної сім’ї європейських
народів. Нарешті Україна матиме змогу розвивати торгівельні зв’язки без
усіляких перешкод. З людських облич зникнуть підозра, недовіра і страх. Ми
станемо частіше посміхатися, а міста і села наповняться сміхом дітлахів. Буде
здаватися, що всі прокинулися після тривалого сну, уже зовсім відпочивши і
одужавши. У нас з’явиться ще кілька нобелівських лауреатів і чемпіонів
Олімпіад. Також мені дуже хотілося ,щоб по всій Україні відродилися національні
традиції, обряди, щоб лунали на вулицях українські пісні, ходили з колядками,
вертепом, щоб ми святкували найвизначніші свята, так як наші предки. І тоді
кожен буде причетний до великого народу, до його культури, бо у нас єдина мета,
Україна – свята і соборна. Коли в мене запитають, чи дійсно я вірю в таке
майбутнє, я відповім :"Так". Просто нам
треба повірити в те, що майбутнє буде
зроблене нашими руками і що саме сьогодні потрібно закладати фундамент щасливої
України. І найважливіше… В своїх мріях я
бачу: моє місто, мій край і моя країна живуть мирним життям! Раніше ми не замислювалися над цим словом – МИР. Здається, таке просте слово, але яке значне! Радість ,
щастя, затишок, спокій батьків і друзів – це все МИР. Мабуть, всі знають , що символ миру – голуб. Так
нехай над моїм містом, над усіма містами і селами України кружляють ці мирні
птахи, наповнюючи світ добром і любов’ю.
Я люблю свою Україну, а Україна любить мене! Ми разом!
Я люблю свою Україну, а Україна любить мене! Ми разом!
Немає коментарів:
Дописати коментар