четвер, 12 лютого 2015 р.

ЮВІЛЕЙ ГОЛОВНОЇ ПІСНІ ДЕРЖАВИ



Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, Браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

   4 березня 2015 року виповнюється 200 років від дня народження Михайла Вербицького – українського священика, композитора, диригента, громадського діяча, автора музики до Українського державного та національного гімну.
   Гімн – це не тільки національний і державний символ незалежної України, не наша духовна зброя, його люблять,його співають патріоти і прихильники України.
   Його не люблять, його ганьблять, його бояться вороги і зрадники України.
   Ця мелодія й слова «душу й тіло ми положим за нашу свободу» вже нікого не залишають байдужим.
   З нею щодня вмирають українці, й це вже не просто мелодія, слова, це – наша гордість, біль і багато – багато сліз.
   Лише за один останній рік гімн України звучав набагато частіше, ніж за всі роки Незалежності.
   І у дуже різному виконанні, починаючи від маленьких діточок до бійців, які беруть участь в АТО. Він об’єднав українців у важкий час.
   На державному рівні Україна вшановує 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького та 150-річницю першого публічного виконання національного гімну.
   В нашій бібліотеці оформлено книжкову виставку – перегляд «Ювілей головної пісні держави»


 та проведено бесіду – екскурс «Мелодія, що варта цілого життя»


Немає коментарів:

Дописати коментар